Основні елементи електронної книги. Аркуші, клітинки, діапазони клітинок. Адреси клітинок і діапазонів клітинок. Виділення клітинок і діапазонів клітинок.
Мета:
– навчальна: ознайомити учнів з поняттям електронної таблиці, її функціями та призначенням, поняттям аркуша, клітинки і діапазонів клітинок; навчати завантажувати їх, а також працювати з ними;
– виховна: виховувати культуру учнів, увагу, акуратність, дисциплінованість;
– розвиваюча: розвивати мислення, уміння формулювати та висловлювати власну думку, правильно вести конспекти, розвивати уміння працювати з табличним процесором.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: проблемний виклад, урок-лекція.
Обладнання: комп’ютери.
Терміни і поняття: табличний процесор Місrоsoft Excel 2003, електронна таблиця, аркуш, клітинка.
План уроку:
I. Організаційний момент
II. Підготовка до основного етапу заняття
III. Викладення нового матеріалу
IV. Практична робота
V. Підведення підсумків уроку
VІ. Домашнє завдання
Пам’ятка для учня!
1. Пригадайте правила техніки безпеки при роботі з ПК.
2. Через кожні 15 хв. виконуйте вправи для очей та для зняття м’язової втоми.
Хід уроку:
I. Організаційна частина
Доброго дня! Сідайте, будь-ласка, на свої місця. Хто в нас сьогодні черговий? Назвіть, будь-ласка, відсутніх.
II. Підготовка до основного етапу заняття
Відкрийте свої зошити і запишіть сьогоднішнє число і тему уроку: «Основні елементи електронної книги. Аркуші, клітинки, діапазони клітинок. Адреси клітинок і діапазонів клітинок. Виділення клітинок і діапазонів клітинок».
Ми ознайомимося з основними елементами табличного процесора Microsoft Excel 2003, поняттям аркуша та клітинки.
Урок побудуємо таким чином, запишіть план:
1. Основні елементи електронної книги.
2. Аркуші. Клітинки, діапазони клітинок та їх адреси.
3. Виділення та редагування клітинок і діапазонів клітинок.
ІІІ. Викладення нового матеріалу
Для початку давайте пригадаємо структуру вікна табличного процесора.
Огляд інтерфейсу табличного процесора
Вікно табличного процесора нагадує вікно текстового редактора. Структура вікна табличного процесора:
1. Поле Ім’я.
2. Кнопка Вставлення функції.
3. Поле Рядка формул.
4. Рядок заголовка вікна табличного процесора.
5. Рядок номерів стовпців.
6. Вікно електронної книги.
7. Кнопки керування вікном електронної книги.
8. Кнопка розгортання поря Рядка формул.
9. Позначка горизонтальної смуги розділення.
10. Позначка вертикальної смуги розділення.
11. Позначка зміни розмірів горизонтальної смуги прокручування.
12. Рядок стану.
13. Кнопка створення нового аркуша.
14. Рядок ярличків аркушів.
15. Кнопки прокручування ярличків аркушів.
16. Стовпець номерів рядків.
17. Поточна клітинка з табличним курсором.
18. Кнопка Виділити все.
Тепер поговоримо детальніше про основні елементи електронної книги.
Об’єктами табличного процесора Excel 2003 є електронна книга, аркуш, електронна таблиця, рядок, стовпець, клітинка, діапазон, діаграма та ін.
Робоча книга – це файл MS Excel, що може містити один або декілька робочих аркушів.
Робочий аркуш – це власне електронна таблиця, яка складається з клітинок, що утворюють рядки і стовпці.
Рядки – нумеруються цифрами.
Стовпці – позначаються буквами латинського алфавіту від A до Z, а потім їхніми комбінаціями.
Клітинка – ділянка, що утворюється на перетині стовпця і рядка електронної таблиці. (Адреса клітинки визначається назвою стовпця і номером рядка).
Блок (діапазон) клітинок – прямокутна група суміжних клітинок. Діапазон клітинок може складатися з клітинки, рядка (або його частини), стовпця (або його частини), а також послідовності рядків або стовпців (або їх частин).
Адреса блоку задається адресами першої й останньої його клітинок, між якими ставиться розділовий знак – двокрапка (:) або дві крапки поспіль (..).
Несуміжний діапазон – сукупність несуміжних блоків.
ВЛАСТИВОСТІ ОБ’ЄКТІВ ТАБЛИЧНОГО ПРОЦЕСОРА
Об’єкт
|
Властивості об’єкта
|
Електронна книга
|
Ім’я, кількість аркушів, порядок розташування аркушів, наявність окремих аркушів з діаграми та ін.
|
Аркуш
|
Ім’я, вид аркуша, кількість розміщених об’єктів та їхній вид, наявність захисту, колір ярличка та ін.
|
Електронна таблиця
|
Загальна кількість рядків, стовпців і клітинок; кількість рядків, стовпців і клітинок, що містять дані; наявність сітки та ін.
|
Рядок
|
Номер, висота, кількість заповнених даними клітинок та ін.
|
Стовпець
|
Номер, ширина, кількість заповнених даними клітинок та ін.
|
Клітинка
|
Адреса, ім’я, вміст, тип даних, формат відображення даних, примітка, межі, заливка та ін.
|
Діапазон клітинок
|
Адреса, ім’я, кількість клітинок та ін.
|
Таблиця Excel 2003
|
Ім’я, кількість клітинок, стиль форматування та ін.
|
Діаграма
|
Тип, вид, назва, розмір області діаграми, колір заливки та ін.
|
Кількість аркушів книги обмежується тільки об’ємом вільної оперативної пам’яті комп’ютера і на них можна розташувати електронні таблиці, діаграми, графіки, графічні зображення, документи Microsoft Word, звукозаписи, відеокліпи та ін.
Кожен аркуш має ім’я, як вказується на ярличку аркуша. За замовчуванням, коли на них розміщені електронні таблиці вони мають назви Аркуш1, Аркуш2 і т.д. Коли вони призначені тільки для розміщення діаграм, то вони відповідно матимуть назву Діаграма1, Діаграма2 і т.д.
Корінці аркушів доцільно перейменувати, щоб інформацію на кожному аркуші було легше розпізнати. Наприклад, можна назвати аркуші «Січень», «Лютий» і «Березень», якщо вони містять бюджети або дані успішності учнів за ці місяці, або «Північ» і «Захід», якщо йдеться про обсяги продажу в регіонах, і так далі.
Якщо наявних трьох аркушів недостатньо, можна додати нові аркуші. Або, якщо всі три аркуші не потрібні, можна видалити один або два (хоча це й не обов'язково). Це робиться так: наводимо курсор на корінець аркуша, натискаємо праву клавішу миші, з’являється контекстне меню, з набором основних функцій (Видалити, Перейменувати і т.д.)
Стовпці електронної таблиці мають такі назви: А, В, С, D, Е, F і т.д (26 стовпців). Після Z букви в позначеннях повторюються попарно, AA - AZ, і так далі. Після AZ пари букв знову повторюються у стовпцях BA-BZ і так далі. Останній стовпець має заголовок IV. Всього робочий лист може мати 256 стовпців.
Рядки пронумеровані числами 1, 2, 3... Клітинки мають адреси Al, А2, ВЗ, С4, D4 і т.д. Кожний рядок також має заголовок. Рядки позначаються числами від 1 до 65 536.
Алфавітні заголовки стовпців і числові заголовки рядків показують місцезнаходження певної клітинки на аркуші.
Одна клітинка в таблиці може бути вибраною (активною). Щоб вибрати клітинку, використовують табличний курсор — чорну прямокутну рамку. Рамку переміщають за допомогою клавіш-стрілок чи клацанням мишею у потрібній клітинці. Клітинку вибирають для того, щоб ввести в неї дане, наприклад, з клавіатури.
Дані на аркуші можна вводити де завгодно. Для цього просто виберіть будь-яку клітинку, щоб виділити її. Але в більшості ситуацій доцільно починати введення з першої клітинки (або поблизу від неї).
Коли клітинку виділено, вона стає активною. Активна клітинка має грубий чорний контур, а заголовки стовпця та рядка, до яких належить ця клітинка, виділено кольором.
Наприклад, якщо виділити клітинку у стовпці Е і рядку 7, заголовки «Е» і «7» буде виділено, а клітинку обведено чорним контуром. Виділена клітинка має позначення Е7 – це посилання на клітинку.
Контур клітинки та виділення заголовків стовпця й рядка полегшують виявлення активної клітинки на аркуші. Крім того, посилання на активну клітинку відображається в полі Ім'я у верхньому лівому кутку аркуша. Поглянувши на це поле, ви одразу можете визначити посилання на активну клітинку.
Усі ці ознаки не дуже важливі, якщо ви працюєте на самому початку аркуша, з невеликою кількістю його перших клітинок. Проте в міру просування вглиб аркуша ці засоби можуть виявити неабияку користь. Ви легко б заблукали, якби посилання на клітинку не вказувало, де ви перебуваєте.
Знати посилання на клітинку важливо, наприклад, коли потрібно повідомити, де на аркуші містяться певні дані або де їх слід ввести.
За допомогою поля «Ім'я» ми можемо безпосередньо переходити до будь-якого місця на аркуші. Для цього в дане поле можна ввести адресу комірки — велика латинська літера та цифра.
Якщо, зробити активною одну з комірок і не відпускаючи клавіші миші, протягнути курсор по вертикалі чи горизонталі, то ми побачимо, що у нас стає ряд активних комірок. Даний ряд називається діапазоном.
Комірки і дані в комірках таблиць можна редагувати аналогічно як ми робили це в текстовому редакторі. Проте в Excel для цього на верхній стрічці є спеціальні вкладки, за допомогою яких ви можете здійснювати різноманітні функції.
Це такі, як:
• Файл
• Правка
• Вид
• Вставка
• Формат
• Сервис
• Данные
• Окно
• Справка.
Відкрити їх можна навівши курсор на потрібну вкладку і натиснувши ліву клавішу миші.
Формула – це засіб перетворення даних. Результати перетворень (числа або тексти) електронна таблиця відображає у клітинці, куди була введена формула.
Отже, формулу вводять у клітинку, щоб одержати результат. Процес введення формули закінчують натисканням на клавішу Enter. У клітинці можна відобразити або формулу, або результат її застосування.
Властивості електронної таблиці:
• відображає дані у вигляді таблиці, що особливо важливо, якщо однотипних даних багато;
• виконує обчислення за формулами;
• автоматично переобчислює значення виразу формули відразу після зміни даних у таблиці;
• під час копіювання формул відразу модифікує адреси в них.
Вправа №1:
Клітинці можна надати ім’я, наприклад Курс_євро (пропуск недозволений у Excel). Так їх зручніше запам’ятовувати.
Надати клітинці ім’я можна так:
1. Виділити клітинку.
2. Виконати Вставка⇒Имя⇒Присвоить.
3. Увести у вікні Нове ім’я в поле Ім’я назву.
4. Вибрати кнопку ОК.
Рис.1.
Або ж виділити клітинку, увести її ім’я в поле Ім’я і натиснути Enter (тут область застосування вся книга).
Вправа №2:
Дізнайтесь експериментальним шляхом, скільки рядків і стовпців містить аркуш електронної таблиці, та заповніть Табл.1.1. Для переходу використовуйте сполучення клавіш Ctrl+→ таCtrl+↓.
Таблиця 1.1.
Елемент аркуша
|
Адреса елементу
|
Загальна кількість
| |
Перший
|
Останній
| ||
Рядок
|
1
| ||
Стовпець
|
А
|
Вправа №3:
Запишіть до табл.1.2. номери об’єктів електронної таблиці, які виділені на рис.1.2. та їхню назву.
Рис.2.
Таблиця 1.2.
Номер
|
Адреса
|
Назва діапазону
|
1
|
G18
|
Клітинка
|
C:D
| ||
17:17
| ||
G8:H13
| ||
G:G
| ||
4:5
|
IV. Практична робота
1. Ввести в рядок, починаючи з клітинки D2 арифметичну прогресію з першим елементом 3, різницею 4 і граничним значенням 30.
Порядок дій:
Вводимо у клітинку D2 число 3 і виділяємо її. Вибираємо команду меню Правка, Заполнить, Прорессия…У діалоговому вікні Прогрессия указуємо розміщення – по строкам, крок – 4, тип арифметическая і граничне значення – 30.
2. Ввести у клітинку починаючи з клітинки С3, номери від 1 до 7 у стовпець.
Порядок дій:
Вводимо у клітинку С3 число 1, у клітинку С4 – число 2. Виділяємо клітинки С3 і С4, ставимо курсор на маркер автозаповнення і перетягуємо до клітинки С9.
3. Змінити напрямок переходу після введення даних у клітинку (праворуч).
Порядок дій:
У меню Сервис вибираємо команду Параметры і відкриваємо вкладку Правка. Вибираємо команду Переход к другой ячейке после ввода в направлении і зі списку, що розкривається, вибираємо команду Вправо.
4. Ввести в діапазон клітинок А3:А8 геометричну прогресію з першим елементом 4 та знаменником 3.
Порядок дій:
Вводимо у клітинку А3 число 4. Виділяємо діапазон клітинок А3:А8. Вибираємо команду меню Правка, Заполнить, Прорессия…У діалоговому вікні Прогрессия указуємо розміщення –по столбцам, крок – 3, тип геометрическая.
5. Ввести, починаючи з клітинки В2, униз список пір року, попередньо створивши прогресію користувача.
Порядок дій:
Вибираємо команду Сервис, Параметры і відкриваємо вкладку Списки.
Вибираємо команду Новый список зі списку Списки та вводимо дані в поле Элементы списка, починаючи з першого елемента. Після введення кожного запису натискаємо клавішуENTER. Після того як список буде введений повністю, натиснемо кнопку Добавить. У клітинку В2 вводимо текст «Зима». Ставимо курсор миші на маркер автозаповнення і перетягуємо вниз до клітинки В5.
V. Підведення підсумків уроку
1) перевірка засвоєння нового матеріалу;
2) аналіз досягнення мети уроку.
Ну що ж, ми сьогодні з вами досить непогано попрацювали, здобули основні поняття елементів електронної таблиці, розглянули їх застосування і роботу з ними.
Типові питання до уроку:
1. Які типи даних опрацьовують електронні таблиці?
2. Що таке електронна таблиця?
3. Скільки стовпців має робочий аркуш?
4. Як задається адреса клітинки?
5. Як задається адреса діапазону клітинок?
6. Як змінити дані в клітинці?
7. Скільки рядків має робочий аркуш?
VІ. Домашнє завдання
1. Вивчити конспект. Підготуватися то тестування.
2. Практичні завдання:
- Ввести в стовпчик, починаючи з клітинки H1, робочі дні січня 2013 року з 14.01.2013.
Порядок дій:
Вводимо у клітинку H1 дату 14.01.13. Виділяємо клітинку H3. Вибираємо меню Правка, Заполнить, Прогрессия… У діалоговому вікні Прогрессия зазначаємо розміщення – по столбцам, крок – 1 (за замовчуванням), тип – даты, одиниці – рабочий день, предельное значение – 31.01.08.
- У клітинку А2 аркуша Прогресії введіть число 100 і заповніть рядок арифметичною прогресією з різницею – 10 і останнім членом 10.
На мою думку мети нашого сьогоднішнього заняття досягнуто. Чи є в когось до мене запитання?
Немає коментарів :
Дописати коментар
Коментарі